| Головна » Статті » Мої статті |
Тема 2: «Ми діти твої, Україно» Урок 1. (9) Тема: На гостини до росіян. Мета: Навчальна: ознайомити учнів з національними традиціями та професійним музичним мистецтвом сусідніх народів – слов’ян, що проживають на території України, а саме росіян . Виховна: плекати почуття толерантності та зацікавленості до культурної спадщини слов’янських народів-сусідів. Розвиваюча: розвивати творчі нахили, креативні прояви індивідуальності, загальні художні здібності, увагу та інтуїцію. Тип уроку: поглиблення теми. Обладнання: музичний центр, аудіо записи пісень «Стоїть гора високая», «Среди долины ровния», «Светит месяц», наочності російських народних музичних інструментів – гуслі, балалайка, домра, баян, рожок, поезія О.С. Пушкіна Методи і засоби роботи: наочний, вербальний, спостереження, порівняльний аналіз, ретроспективи, коментар, узагальнення. Види діяльності учнів на уроці: слухання, виконання музичних творів, участь у бесіді, художнє читання поезії. Терміни й поняття: варіації. Хід уроку: І. Організаційний момент: Музичне вітання (під супровід вчителя) «Всім, всім добрий день». ІІ. Повідомлення теми й мети уроку. Вчитель: Ми живем на Україні, я і ти, Кращої ніде країни не знайти. Україна справді є багатонаціональною державою. На її території проживають представники різних народів і національностей: росіяни, білоруси, угорці, поляки, болгари, німці, євреї. Колись на нашій землі жили племена людей, які звалися слов’янами. Східні слов’яни були пращурами трьох великих народів – українського, російського та білоруського. Єдине коріння цих народів пояснює подібність мови,звичаїв та традицій, фольклору та декоративно-прикладного мистецтва. Отже, наш летючий корабель фантазії прямує вперед! До Росії. оскільки тема нашого уроку «На гостини до росіян»
У лукоморья дуб зеленый, Златая цепь на дубе том. И днем, и ночью кот ученый Все ходит по цеп кругом. Идет на право – песнь заводит, Налево – сказку говорит. Там чудеса, там леший бродит, Русалка на ветвях сидит. Там, на невидимых дорожках Следы невиданных зверей, Избушка там на курьих ножках Стоит без окон, без дверей…
Ми всі заслухались, як гарно, мелодійно, м’яко та наспівно звучить поезія О.С. Пушкіна мовою оригіналу – російською. Справді, діти, наша українська мова дуже схожа на російську. По телебаченню часто показують російськомовні фільми, ми чуємо російські пісні та читаємо книжки російською. Історично так склалося, що багато часів українці і росіяни жили пліч-о-пліч. Саме тому Україна та Росія так близькі. У фольклорному мистецтві цих народів дуже багато спільного – інтонації в мелодіях, кольори в оздобленні, народні ремесла, танцювальне та театральне мистецтво. Діти, давайте прослухаємо дві народні пісні – українську «Стоїть гора високая» та російську «Среди долины ровния». Поміркуйте, що в них спільного. (відповіді учнів – тональність, наспівність, інтонаційна схожість)
Учитель: Сьогодні на уроці ми будемо вчитися уважно слухати кращі зразки музичної спадщини росіян, розширимо уявлення про музичну форму, різноманітність жанрів, матимемо спробу креативної інтерпретації відомих українських, російських мелодій. IІІ. ХТД 1. Виконання пісні М. Глінки «Гуде вітер вельми в полі» , попереднє виразне прочитування тексту першого куплету та аналіз мелодії – кількість фраз, їх подібність та відмінність. 2. Спів із нот. Учитель: Заспівайте із нот одну із найвідоміших в Україні російську народну пісню «Светит месяц», назвіть ноти в ритмі, просольфеджуйте, проспівайте мелодію на склад «Ля» Виконання пісні «Во поле береза стояла» каноном. ІV. Слухання музики. 1. Російська народна пісня «Светит месяц». Учитель: Російську народну пісню «Светит месяц» виконують безліч інструментальних народних колективів. Послухайте її у виконання оркестру українських народних інструментів. Учитель: В якій музичній формі побудована пісня? Учні: У такій формі, коли певна музична тема у наступному програванні звучить із змінами. Учитель: Так, це варіації або варіативна форма. Цікаво, яких рис набула основна тема у творі під час її змін? (відповіді учнів) Варіації на тему російської народної пісні «Светит месяц» виконував оркестр народних інструментів. За звучанням народні музичні інструменти українців, росіян та білорусів дуже схожі. Існує багато російських музичних інструментів, аналогічних українським. Наприклад, у росіян є струнний інструмент, подібний до цимбалів – гуслі (ілюстрація). Однак, на відміну від цимбалів, він не ударний, а щипковий.
Подібно до нашої сопілки в російському народному інструментарії є інструмент свиріль. Учитель: У росіян є свої неповторні народні інструменти - балалайки, домри, баяни (гармошки), різноманітні духові (рожки, жалійки). Домри настільки прижилися в Україні, що й зараз входять до складу оркестрів і ансамблів українських народних інструментів СВМ: перегляд фрагменту мультфільму «Два веселих гуся». Учитель: Діти, сьогодні на уроці ми вивчили нову музичну форму варіації, яку ви щойно закріпили в процесі гри на дитячих шумових інструментах. Приємно, що процес музикування надає вам стільки радощів. VI. Підсумок уроку та оцінювання. Діти, дякуючи нашій фантазії, ми здійснили незабутню подорож до багатої культурної спадщини сусіднього народу – росіян, милувалися поетичним словом, слухали та аналізували народні мелодії, співали чудові пісні, вивчили поняття варіації та закріпили його в ігровій формі; ознайомилися з народними музичними інструментами росіян, поринули в світ мультиплікації.
Урок № 2 (10) Тема: На гостину до білорусів Мета: Навчальна: ознайомити учнів з національними традиціями та професійним музичним мистецтвом сусідніх народів – слов’ян, що проживають на території України, а саме білорусів. Тип уроку: поглиблення теми. Обладнання: КПП, аудіо записи пісень «Стоїть гора високая», «Перепілонька», «Сів комарик на дубочку», наочності білоруських народних музичних інструментів –домра, рожок, колісна ліра, цимбали, скрипка, басоля, поезія М. Танка. Методи і засоби роботи: наочний, вербальний, спостереження, порівняльний аналіз, ретроспективи, коментар, узагальнення. Види діяльності учнів на уроці: слухання, виконання музичних творів, участь у бесіді, художнє читання поезії Хід уроку: І. Організаційний момент: 1. Під звучання білоруської народної пісні «Бульба» (аудіо запис) учні заходять до класу. 2. Музичне вітання (під супровід вчителя) «Всім, всім добрий день». ІІ. Повідомлення теми й мети уроку. Вчитель: На минулому уроці ми говорили про російську народну культуру, вчили російську народну пісню «Во поле береза стояла» Сьогодні ми познайомимся з ульурою ще ожних нашиз братів – білорусів. ІІІ. Слухання музики.
Вчитель: Багато білоруських танців походять від пісень. Спочатку це були пісні, під які виконували різні рухи, а нині вони існують і як інструментальні твори. Це театралізовані танці – бульба, ленок, терешка, юрочка (або юрачка) (запис назв на дошці). 2. СММ. – слухання білоруського народного танцю «Бульба». Як гарно оспівана в білоруській пісні-танці картопля. Учитель: Картопля білоруською мовою називається «бульба». Таку ж назву має цей танець. Учень 2: Північні кордони нашої держави межують із Білорусією, країною, де живе веселий,завзятий та мужній братній словянський народ; його мова, культура, мистецтво подібні до наших.
Край раскинулся мой у Днепра и Двины, Там, где слышится гул беловежской сосны, Где бескрайны пространсва лесов и лугов, Где на пашнях немолкнущий гул тракторов, Где для дум соколиных высокий полет, Где живет работящий и сильный народ. Учитель: Дякую. Так розповів по свою рідну Білорусію поет Максим Танк. Білоруси, як і українці, походять із східних слов,ян. У ІХ- ХІ століттях територія сучасної Білорусії входила до складу давньоруської держави - Київської Русі. Пізніше вона розділилась на окремі князівства – так почалося формування білоруської народності, її мови, культури та звичаїв. VI. Виконання музики. Спів із нот. Учитель: Заспівайте із нот білоруську народну пісню «Перепілонька» та поміркуйте над особливостями її звучання (назвіть ноти в ритмі. Зверніть увагу на знак репризи. Просольфеджуйте. Проспівайте мелодію зі словами) Учитель: А зараз до вашої уваги жартівлива білоруська народна пісня.
СММ – «Сів комарик на дубочку» (аналіз прослуханого твору).
Урок №6.
Тема розділу: « Ми діти твої, Україно» Урок № 3 (11) Тема уроку: До поляків на гостину. Мета: 1) Навчальна: ознайомити учнів з особливостями музичного мистецтва Польщі, систематизувати їх уявлення про минуле, традиції та обряди українського та польського народів; 2) Виховна: плекати слухацьку культуру школярів, почуття любові та зацікавленості до польського музичного фольклору; 3) Розвиваюча: збагачувати інтелектуальний розвиток учнів, удосконалювати та тренувати їх ритмічне відчуття.
Тип уроку: тренувальний.
Твори для слухання: польська народна пісня «Жайворонок», полонез М. Огінського «Прощання з Батьківщиною», полонез Ф. Шопена A-dur, В. Монті «Чардаш», мазурка Г. Венявського; записи кінофрагментів мазурки та краков’яку; Обладнпння: картки для «Гри в детективів», тексти пісень «Жайворонок», «Тихий куточок», «Где ты, колечко?» ; портрети композиторів – М. Огінського, Ф. Шопена, Г. Венявського.
Методи і засоби роботи: евристична бесіда, організація сприймання музичного твору, показ засобів, стимулювання ігрової та виконавської діяльності, коментар, узагальнення.
Види діяльності учнів на уроці: пізнавальна, слухання, участь у бесіді, гра на музичних інструментах.
Терміни й поняття: аркан, краков’як, мазурка, полонез.
Хід уроку: І. Організаційними момент. 1. Музичне вітання ІІ. Актуалізація опорних знань. Учитель: Любі діти, чи впізнали ви мелодію, під яку щойно заходили до класу та співали з нот в якості музичного вітання? Учні: Так, це всесвітньовідомий полонез композитора М. Огінського, який має назву «Прощання з Батьківщиною». Учитель: Вірно. Мене приємно вражає ваш інтелект. Маю надію на плідне спілкування,що допоможе нам всім трішки ближче познайомитися з життям та творчістю польських композиторі та дізнатися про культуру Польщі, оскільки тема нашого уроку «До поляків на гостину» (учні читають з дошки). Але спочатку гра-діалог «Що ви знаєте про Польщу?» З якими державами межує Польща? Учитель: Отже, на Заході України проходить кордон із Польщею. Так склалося історично, що ці дві держави мають багато спільного.
ІІІ. Слухання музики. Учитель: Музичне мистецтво Польщі бере початок із фольклору, тобто народних пісень та танців.
Традиції й обряди у поляків подібні до українських. Поляки співають веснянки та жниварські пісні; в них є різдвяні свята та різдвяно-новорічні, під час яких створюють театр, подібний до українського вертепу. Ð Польська народна пісня «Жайворонок» (аудіозапис). Учитель: Сприймаючи музику, слухаючи твір ми ніби пропускаємо його крізь себе, саме так виникає особисте ставлення до шедевру мистецтва. Щойно ви почули польську народну пісню «Жайворонок». Пропоную усно розповісти про враження від почутої музики (учитель роздає учням запитання для роботи в парах). Аналіз прослуханого твору.
Про що співається в цій пісні?
Які засоби музичної виразності відобразити життєвий зміст цієї пісні? ( Учитель Дякую за активну працю. А зараз, діти, настав час розучити польську народну пісню «Жайворонок». IV. Виконання музики. Розучування польської народної пісні «Жайворонок» Діти, виразно прочитайте текст першого куплету. При розучуванні мелодії зверніть увагу на кількість фраз, їх подібність і відмінність.
VI. СКМ (розповідь про польські народні танці. Перегляд відеофрогмантів). Учитель: Після такого активного музикування ноги самі просяться в танок. Два улюблених танці поляків – мазурка та краков’як.
Мазурка походить від назви одного з районів Польщі – Мазовії. Це запальний народний парний танець, в якому немає заздалегідь продуманих фігур – їх імпровізують партнери. (перегляд учнями відео фрагменту на фоні «Мазурки» Г. Венявського – аудіо запис).
Назва танцю краков’як походить від назви міста Краків, що у Польщі. Спочатку цей танець виконували тільки чоловіки: парами, де один зображував лицаря, а інший – його зброєносця. Потім краков’як почали танцювати в парі з дамою: вона – плавно, а він – з різкими притупуваннями (перегляд учнями відео фрагменту). Відомості про танець полонез. Учитель: Палкої ніжності потік Не визнавав кордонів. Твоя любов – печалі сліз В мелодії стозвонній. Ти присвятив той полонез вітчизні своїй рідній, - Її у вигнанні, мов з небес Співав чудові гімни.
Автор полонезу «Прощання з Батьківщиною», польський граф Міхал Клеофаст Огінський, вважав себе передусім політиком, а не музикантом. Під час повстання польських патріотів, що воювали проти армії Катерини ІІ, він очолив частину військ. За голову Огінського росіяни визначили немалу ціну, отож, рятуючись, він емігрував до Відня. Скільки емоцій та різноманітних душевних рухів відбувається в музиці його полонезу… Ð М. Огінський, полонез «Прощання з Батьківщиною» - аудіо запис. Учитель:
Полонез – це урочистий бальний танець із тридольним розміром, що походить від польського народного танцю. Колись його називали «великим» (або «пішим»), оскільки музика танцю нагадує урочистий марш. У давнину народний полонез виконували тільки чоловіки. Згодом ним почали відкривати бали. У цій нарядній ході рухи танцюючих пар плавні, витончені, хода помірна та велична. Для полонезів характерний особливий ритм – тридольний. Всесвітньовідомий композитор Шопен дуже любив польські народні танці, часто звертався до них у своїй творчості. Велику увагу композитор приділяв полонезу. Майстерно написані полонези Шопена розраховані на концертне виконання. Вони мають різний характер: веселі сільські, ліричні, навіяні почуттям туги за рідною Польщею та горді бальні танці. Послухайте полонез Шопена і визначте його характер.
Ð Ф. Шопен, полонез A-dur (аудіо запис). - Багато українських і польських народних танців подібні між собою. Наприклад, гайдук схожий на український аркан. Це чоловічий танок, який виконують у присядці з топірцем. Щоб краще засвоїти відмінні ознаки польських та українських танців, пропоную вам гру.
VI. Ритмічні вправи. Учитель: Діти, окремо проплескайте ритм мазурки та краков’яку, адже саме ритм, малюнок робить ці танці такими особливими. Проаналізуйте ритмічну послідовність.
VII. «Гра в детективів». Змагаються дві команди, які пропонують одна одній офіційну справу для розкриття незнайомого терміну за музичними ознаками-«доказами». Перемагає кращий детектив та його команда. Додаток до гри: дві картки (по одній для кожного детектива) з ознаками-«доказами» українських та пеських народних танців. Картка 1-ого детектива. №1 – веселий,запальний танець у дводольному розмірі. Його назва походить від слова «гупати», тобто тупотіти, стрибати. Цей танець виконує один або кілька танцюристів. Кожен х них вигадує власні танцювальні рухи. Тоді танець перетворюється на змагання: хто танцює краще? Виконавці притупують ногами, стрибають, кружляють, спочатку неквапно, а потім усе швидше й швидше. Музика часто звучить не лише радісно, а й мужньо, героїчно. Виконання такого танцю часто закінчується специфічним вигуком (гопак). № 2 – веселий, запальний танець, має дводольний розмір та запальний ритм. Спочатку його виконували тільки чоловіки, де один із виконавців – лицар, а інший – його зброєносець. Пізніше танцювали в парі з дамою, яка мала рухатися плавно, а партнер робив різкі притупування. Назва походить від назви одного міста Польщі (краков’як).
Картка 2-ого детектива. №1 – веселий, дуже рухливий танець у дводольному розмірі. Виник в середовищі воїнів, про що свідчить його назва. Виконується однією або кількома парами танцюристів. Музика звучить у швидкому темпі, тому танцюристи мають бути дуже вправними. Вони часто змагаються між собою у танцювальній майстерності, але всі вони виконують рухи, що встановлені давніми традиціями (козачок). №2 – запальний народний танець, що не мА заздалегідь продуманих фігур – їх імпровізують партнери. Весела, дзвінка мелодія стрімко лине з акцентами на третій (інколи – на другій) долі в тридольному розмірі. Назва танцю походить від назви одного з регіонів Польщі (мазурка).
ІХ. Підсумки та оцінювання. Учитель: Діти, сьогодні на уроці ми ознайомились з національними особливостями музичної культури Польщі: слухали, аналізували та розучували польську народну пісню «Жайворонок»; переглянули відеозапис польських народних танців – мазурки та краков’яку, і в ігровій формі визначили типові ознаки та ритмічні особливості полонезу, мазурки та краков’яку; виконували ритмічні вправи, були активними учасниками гри-діалогу «Що ти знаєш про Польщу?» та «Гри в детективів». Отже, оцінки такі… (учитель індивідуально обґрунтовує оцінки учнів).
Х. Домашнє завдання.
Тема «Ми діти твої, Україно» Урок № 4 (12) Тема уроку: У гості до угорців. Мета: Навчальна: ознайомити учнів з національними особливостями музичного мистецтва угорців; сприймати та виявляти особливості мелодики та ритму;
Тип уроку: урок поглиблення теми. Обладнання: аудіоряд В. Монті «Чардаш», Ф. Ліст «Угорська рапсодія №2» (фрагмент), Й. Брамс «Угорський танець №2», угорська народна пісня «Тихий куточок»,польська народна пісня «Жайворонок»; відеоряд – портрети композиторів (В. Монті. Й. Брамса, Ф. Ліста), , чотири картки для словесної гри «Впізнай танець». Методи і засоби роботи: організація сприймання музичного твору, показ засобів, евристична бесіда, стимулювання виконавської діяльності учнів. Види діяльності учнів на уроці: пізнавальна, слухання, виконання, участь у бесіді, словесна гра. Терміни й поняття: тричастинна форма, чардаш, рапсодія.
Хід уроку І. Організаційними момент. 1. Під звучання «Угорського танцю №2» Й. Брамса (аудіозапис) діти заходять до класу. 2. Музичне вітання. ІІ. Актуалізація опорних знань. Учитель: Діти, а хто може пригадати загальну тему наших занять? Учень: Загальна тема звучить так: «Ми діти твої, Україно!» Учитель: Дякую. На минулому уроці ми віртуально подорожували до Польші. Що нового ми дізналися? Відповіді дітей IІІ. Оголошення теми і мети уроку. Учитель: Отже, тема нашого уроку – «У гості до угорців»
Учень 1: Угорщину усіх боків оточують гори. Якщо подивитися на цю державу з висоти, її територія здається схожою на велике неправильної форми блюдце з пагорбкуватим дном. Учень 2: Цікава й музична культура Угорщини. ЇЇ найвизначнішими працівниками є Ференц Ліст, Белла Барток, Золтан Кодай. Учитель: Музична діяльність цих композиторів була пов’язана з історичною долею угорського народу, його боротьбою за розвиток національної культури. У їхніх творах ми чуємо відгомін угорського фольклору в поєднанні з сучасними засобами музичної виразності а також власними композиторськими стилями.
ІV. Слухання музики. 1. Учитель: Італійський скрипаль і композитор Вітторіо Монті теж звернувся до фольклору Угорщини. Ð СММ. – В. Монті «Чардаш» (аудіо запис). Учитель: Звучання яких інструментів справило на вас найбільше враження? (відповіді учнів). Ритмічна вправа. Учитель: Отже, чардаш – угорський народний танець міського походження. Це дуже відомий в Угорщині танок. Складається він із двох частин: повільна та велична супроводжує чоловічий танець у колі, а швидка – запальний парний танець.
Учитель: Молодці, гарно справилися із завданням. А тепер настав час познайомитися із творчістю всесвітньо відомого угорського композитора Фереца Ліста (учитель показує портрет композитора), який зробив свої улюблені угорські народні мелодії знаними в усьому світі. Він написав 19 «Угорських рапсодій» для фортепіано. Учень: Поняття контрасту нам знайоме з попередніх уроків. Це – протилежні явища: веселий – сумний, повільний – швидкий, тьмяний – яскравий. Учитель: Чудово! А тепер уважно слухаємо. Ð СММ.- Ф. Ліст «Угорська рапсодія №2» (фрагмент). Учитель: Цьому твору характерні гострота ритмів, різка зміна динаміки, штрихів, темпів і фактури. Учень: Так. Обидва твори мають схожу будову: початок – це урочиста, величава пісня в повільному темпі, яку змінює запальний, вогняний танок. Учитель: Вірно. До угорської народної музики неодноразово звертались композитори інших країн. До цього циклу входить 10 номерів. Спочатку вони були написані для фортепіано в 4-рі руки. Пізніше з’явилися переклади «Угорських танців» для оркестру, різних ансамблів та інструментів соло. Ми послухаємо «Угорський танець №2». Друзі, спробуйте самостійно визначити будову музичного твору (кількість частин) та елементи музичної мови, що надали йому національних угорських рис. Ð СММ. Й. Брамс «Угорський танець №2» (аналіз прослуханого твору). Учень 1: В угорському танці Й. Брамса ми виразно чуємо колорит музики угорського народу, а саме: характерну різку зміну темпів, фактури, динаміки та штрихів.
Учень 2: Як і більшість танців, цей твір має просту тричастинну форму А-В-А, її ще називають репризою, де перша і третя частини одинакові, а середина має контрастний характер. Учитель: Молодці! Ви були дуже уважними слухачами. А тепер настав час співу. V. Виконання музики. Розучування угорської народної пісні «Тихий куточок» (першого куплету). Учитель: Діти, сьогодні ми спробуємо розучити перший куплет угорської народної пісні «Тихий куточок», інтонуючи на якийсь склад (наприклад «ля»): Учні слухають мелодію пісні у виконання вчителі під супровід фортепіано; Караоке польської народної пісні «Жайворонок» - художнє виконання пісні українською мовою. VI. Підсумки та оцінювання. Учитель: Діти, сьогодні на уроці ми ознайомилися з національними с особливостями музичного мистецтва угорців: слухали та аналізували угорський танець Й. Брамса, «Чардаш В. Монті та фрагмент «Угорської рапсодії №2» Ф. Ліста (визначали тричастинну форму музики, ознайомилися з новими термінами – чардаш та рапсодія)
Урок №8. Тема уроку: Новорічний багатонаціональний карнавал.
Мета: 1)Навчальна: узагальнити знання учнів по темі «Ми діти твої, Україно!», та зокрема про різновиди музичного фольклору багатонаціональної української держави; 2) Виховна: через сприймання кращих зразків багатонаціонального музичного мистецтва виховувати справжніх поціновувачів народної та композиторської музики, формувати національну свідомість школярів та їх уявлення про національні особливості мистецтва народів, що населяють Україну.; 3) Розвиваюча: удосконалювати навички аналітичного мислення та вміння створювати власну композицію, тренувати сценічну та виконавську майстерність школярів .
Тип уроку: узагальнюючий.
Обладнання: портрети композиторів П. Майбороди, М. Глінки, Ф. Ліста, Й. Брамса, Ф. Шопена, Л. Ревуцького; завдання до інтелектуальної гри «У світі музики» (тести), аудіо записи колядок «Свята ніч (польською мовою)» та «Небо і земля»; музичні теми до вікторини – П. Чайковський «Симонія №2», М. Глінка «Камаринська», «Краков’як», Ф. Шопен мазурка C-dyr, полонез A-dur, М. Огінський полонез «Прощання з Батьківщиною», Ф. Ліст «Угорська рапсодія», Й. Брамс «Чардаш», А. Джемалядінова «Дружба і достлуг», Л. Ревуцький.
Методи і засоби роботи: вербальний, наочний, узагальнення музичної драматургії, інформативно-рецептивний, ілюстративний, організація сприймання музичного твору та оцінка діяльності учнів.
Види діяльності учнів на уроці: виконання музичних творів, слухання, оцінка та креативна діяльність.
Хід уроку:
І. Організаційними момент. ІІ. Актуалізація опорних знань. Діти, оскільки цей урок є підсумковим, і має тему «Новорічний багатонаціональний карнавал» (учні читають із дошки), давайте разом пригадаємо загальну тему наших занять - «Ми діти твої, Україно!» Ми подорожували Україною, були на гостинах у найближчих сусідів – угорців, поляків, татар, білорусів і росіян, євреїв ІІІ. Музична гра «Згадай мелодію» (учні класу діляться по три-чотири особи на групи, кожна група отримує індивідуальне завдання – цитату із тексту пісні, що вивчалася на попередніх уроках по темі «Ми діти твої, Україно!») Учитель. - Уважно прочитайте цитату із пісні. Пригадайте як вона звучить (особливості мелодії, ритму, характеру). Намагайтесь якомога точно про інтонувати знайому вам пісню, передайте її художній образ: 1) «Гуде вітер вельми в полі, Реве ліс ламає…»; 2) «Наша перепілонька Старенькою стала…»; 4) «Из мешка бери картошку И питайся понемножку, Можеш есть ее вареной И в мундире запеченой…»; 5) «В сем сорок он приедет..…»; 6) «Некому березу заломати…»; 7) «Дружить бджілка з листями. З парусом моря…».
А тепер запрошую вас до «Портретної галереї митців». IV. Екскурсія «Портретна галерея митців» (учитель здійснює показ портретів композиторів, що вивчалися по темі: В. Монті, М. Глінки, Ф. Ліста, Й. Брамса, Ф. Шопена, М. Огінського, ). Спочатку учні класу оглядають всю «галерею» разом. Потім учитель ділить клас на групи де кожна група отримує лише один із наведених портретів композиторів. Завдання: 1. Хто зображений на портреті? 2. Повідомте класу про творчість цього митця У. Гра «У світі музики». Вивчаючи тему «Ми діти твої, Україно!», ми багато дізналися нового… Цікаво було б почути, що ви запам’ятали? Дайте відповіді на запитання і перевірте свої знання (учні отримують запитання - тести). 1. Оберіть правильне твердження: а) Троїсті музики – російський народний вокальний ансамбль; б) Троїсті музики – український народний інструментальний ансамбль, до складу якого входять переважно три інструменти; в) Троїсті музики – польський народний вокально - інструментальний ансамбль. 2. У наведеному переліку танців вкажіть їх національну належність: а) Гопак; б) Козачок; в) Мазурка; г) Чардаш; д) Полонез; е) Аркан; з) Бульба; і) Краков’як. 3. Риси притаманні жартівливим пісням: - Спокій, ліризм; - Маршовість, бадьорість; - Танцювальність, жвавість, грайливість. 4. Музична форма, де основна тема звучить з різними змінами у фактурі, тональності, гармонії: - рондо; - три частинна форма; - варіації; - куплетна форма. 5. Оберіть правильне твердження: - кобза, ліра, бандура – російські народні інструменти; - балалайки, домри, баяни (гармошки) – білоруські народні інструменти; - дудка, жалійка, рожок – українські народні інструме - Ви молодці! Гарно впоралися з попереднім завданням! А тепер за допомогою музичної вікторини ми здійснюємо подорож країнами, що є близькими сусідами нашої багатонаціональної України. Пам’ятаємо, що музична мова зрозуміла без перекладу, вона інтернаціональна. Послухайте уривки музичних творів, визначте їх назву, автора та належність до певної країни. На карті з’являтимуться прапори тих держав, куди приведе нас музика. VI. Музична вікторина (теми звучать у аудіозапису): 1. «Во поле береа стояла». 2. «Хава нагила» єврейський народний танок 3. Білоруский народний танець «Бульба». 4. Ф. Шопен. «Мазурка» - С dur. 5. М. Глінка. «Краков’як». 6. Ф. Ліст. «Угорська рапсодія» №2. 7. Ф. Шопен. «Полонез» А dur. 8. Монті «Чардаш» 9. Й. Брамс. «Угорський танець №2» 10 . Еврейський танець «Сім сорок» 11. Білоруська народна пісня «Перепілонька» 12. Татарська народна пісня «Матур бала» УІІ. Підсумок урроку - Діти, сьогодні на уроці ми узагальнили знання по темі «Ми діти твої, Україно» | |
| Переглядів: 2838 | |
| Всього коментарів: 0 | |